Написати свій перший роман так, як це зробила Сюзанна Кларк у випадку з «Джонатан Стрейндж та містер Норрелл», мріє певно що кожен письменник. Гоп – і в дамки. Так де там в дамки?! Гоп –і відразу в дами. Але це про письменників. А от щодо кожного читача як? Чи мріє кожен читач прочитати під тисячу сторінок про альтернативну Англію часів Наполеонівських війн?
Кількість прихильників цього роману, здається, здивувало саму авторку. Та і кого б не здивувало: в романі окрім тисячі сторінок є ще двісті приміток – як там не потонули всі читачі, питається? Проста відповідь: це цікавезна історія, яка до того ж прекрасно і розумно написана.
В цьому світі існує магія, але нею так давно не користувалися, що й забули, як була. Тепер двійко джентльменів – Гільберт Норрелл (практичний маг) і Джонатан Стрейндж (чарівник-новобранець) – повернуть магію у світ. Але повернення магії – це тільки початок історії. Магія має допомогти перемозі над Наполеоном, але хто ж не знає, що з чарами, в яких задіяні ельфи, не буває без підступу. А мруть від того всього ясно що красиві юні жінки, зауважте. Треба ще пошукати книжку, яка так глузує над надприродним і так в нього залюблена, так стібеться з класичної англійської прози і так її вшановує.
Та й нащо шукати: ми її уже знайшли.