Кількість
|
Вартість
|
||
|
У Флориді більше ста років існувала школа для хлопчиків, названа за іменем одного з засновників – школа Дозье. В тому закладі «перевиховували» неблагополучних юнаків – чорношкірих і білих. Коли школу закривали через махінацію з податками, на її території виявила масове поховання і то не одне.
Більшість ексгумованих тіл і досі не спроміглися ідентифікувати. І чорних юнаків серед убитих було втричі більше за білих. Ті юні люди ризикують навіки залишитися анонімними жертвами.
У 2010-х ця історія жахнула. Тому коли уже обласканий преміями і відомий читачу Корлстон Вайтхед опублікував на матеріалі документів і свідчень колишній вихованців Дозье роман, він не мав шансів бути непоміченим. Вайтхед вирішив розказати історії тих, хто самі це зробити уже не зможуть. Почасти вигалав їх, почасти заснував на документах і розслідуваннях злочинів в школі Дозье. «Нікеліві хлопці» отримали Пулітцера. Історія зазвучала.
Елвуд – літній нью-йоркець – дізнається про розслідування в школі Нікеля і вперше в своє житті зізінається, що був вихованцем закладу, з якого свого часу втік. Елвуд потрапив до виправного закладу за хибними звинуваченнями і дістав там тортур. Він готовий тепер оприлюднити свою історію. Тільки от в чому проблема, Елвуда вбито при спробі втечі, як свідчить некоролог в газеті рідного містечка. Ні це не детектив, це таки чистої води драма, ба: «фактодрама».