| Автор | Євгенія Долошицька-Винничук |
|---|---|
| Ілюстратор | Євгенія Долошицька-Винничук, Ігор Біликівський |
| Видавництво | Богуславкнига |
| Рік видання | 2021 |
| Кількість сторінок | 144 |
| Ілюстрації | Чорно-білі |
| Серія | Авторська кухня українська |
| ISBN | 978-617-7608-34-8 |
| Мова видання | Українська |
| Палітурка | Тверда |
| Формат | 200x235 мм |
| Вага | 431 г |
Термін обробки замовлень - 1-5 робочих днів.
Самовивіз з наших книгарень — безкоштовно.
Доставка "Новою Поштою" по Україні — згідно тарифів перевізника.
"Укрпоштою" по Україні — згідно тарифів перевізника.
Міжнародна доставка "Укрпоштою" — згідно тарифів перевізника.
Чим особлива ця старовинна кулінарна книга?
Це перше видання рукописної кухарської книжечки з Жовківщини, що була укладена молодою панянкою – Генусею Долошицькою впродовж 1907–1909 років.
Ви не знайдете тут звичних для української кухні страв: вареників, голубців, борщів. Мабуть, тому що чи не кожна українська господиня вміла їх готувати без будь-яких рецептів. Натомість у книзі представлені страви вишуканої, навіть аристократичної української кухні на зламі XIX–XX століть: Сироп фіялковий, Зупа міґдалова (подавалася на Святий вечір, але без молока), Торт рожаний (з використанням сиропу з пелюстків рози), Тісточка цинамонові, Торт макараніковий. Тут змальована старовинна українська кухня, яка не вписується в рамки нашої уяви.
Книга «Одписки з мамцених переписов», як і попередні старовинні кулінарні книги проєкту «Авторська Кухня Українська», сповнена теплом, затишком, меланхолією та відчуттям дому. І справа не тільки в мові, у старовживаних словах і виразах. Особливої уваги заслуговує і подача тексту, на яку не натрапите в сучасних кулінарних книгах. Атмосфери книзі додають чудом збережені світлини з родинного архіву Долошицьких-Винничуків та авторські ілюстрації, виконані в оригінальній техніці львівським графіком Ігорем Біликівським.
Оскільки авторка укладала книгу для себе та для наступних поколінь родини, текст ніким раніше не редагувався, і в ньому збережено розмовну «живу» мову часу написання книги: ябка, яйка, картофлі, возьми го, бере ся, тре ся, най ся рушить. Це, по суті, є ще одним скарбом – мовною пам’яткою!
