Під зоряним небом

Грушевський залишив тисячу сторінок художньої спадщини. Тут зібрано шістнадцять його оповідань і мемуарний текст «Як я був колись белетристом».

Ці твори засвідчують шлях автора в красному письменстві: від народника, котрий мріє про літературу як про громадську справу, до модерніста, який випускає на волю «зачинених дітей» своєї думки. Грушевський-письменник слідом за Кантом пропонує нам подивитися на зоряне небо над нами і на моральний закон усередині нас.

Грушевський як белетрист працював недовго, але його твори захоплювали сучасників-літераторів, як-от Михайла Коцюбинського, глибиною порушених питань і спокійним філософським стилем. Довгий час Грушевського через його політичну й громадську діяльність замовчували в історії української літератури. Нарешті сьогодні він уповні повертається до читацтва, і ця книжка демонструє тематичну і жанрову різноплановість його художнього доробку.