У пошуках утраченого часу. Том 2. У затінку дівчат-квіток

Класичний переклад видатного українського перекладача Анатоля Перепаді

Мені хотілося вдихнути в себе це повітря. Я зупинився, і Андре, зачарувавши мене своєю здогадливістю, дала мені змогу погомоніти з листям. Я спитав, як ся мають квіти, квіти ґлоду, подібні до веселих дівчат, пустотливих, зальотних і побожних. «Панянки давно поїхали», — відповіло мені листя. І може, вони думали, що я хоч і ходжу в їхніх друзях, але не вельми обізнаний з їхнім життям-буттям. Дружити я, мовляв, дружу, але скільки років обіцяю прийти, а все не приходжу. 

«У затінку дівчат-квіток» — друга книга зі знаменитої семитомної епопеї Марселя Пруста «У пошуках втраченого часу», що здобула Гонкурівську премію з літератури (1919) в перекладі видатного українського перекладача Анатоля Перепаді.

У центрі твору — перше кохання, перша дружба й перші розчарування, що знаменують болісний, але неминучий перехід від дитинства до дорослості. Марсель Пруст вдається до витонченого мистецтва, поєднуючи ліризм почуттів з філософією екзистенційного пошуку, і веде читача крізь глибини власної пам’яті, безсилі перед плинністю часу, й усвідомлення складнощів людських стосунків у французькому суспільстві початку ХХ століття.