|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
Україна посідає провідне місце на мапі світового авангарду. Адже Казимир Малевич, Василь Кандинський, Олександр Архипенко, Давид Бурлюк, Олександр Богомазов, — це митці, що народилися, вчилися або працювали в Україні. Вони були тісно пов’язані з українською культурою, традиціями, природними ландшафтами і зробили величезний внесок у культуру світову.
Російська імперія привласнила доробок цих митців, називаючи їх «російськими художниками». Тож попереду — велика робота, щоб повернути їхні імена в українську культуру. А ще — осягнути явище авангарду в історичній перспективі: побачити, як зерна, посіяні першими авангардистами, проростають в українській і світовій культурі дотепер.
Саме такі завдання взяв на себе майбутній Музей авангарду, що формується сьогодні, майже на наших очах. Концепції та колекції Музею авангарду і присвячений наш новий випуск журналу «Антиквар».
На сторінках «Антиквару» №135 автори статей — мистецтвознавці, колекціонери, музейники, художники — крок за кроком простежують історію авангарду і ставлення до нього. Вони розглядають авангардне мистецтво як історичний і культурологічний феномен, що не обмежується першою третиною ХХ століття, а триває досі як безперервний процес пошуку.
Зокрема, у цьому випуску:
- інтерв’ю з куратором мистецьких проєктів Юрієм Комельковим та генеральною директоркою Музею Києва Діаною Поповою про те, як зусиллями багатьох людей формується колекція Музею авангарду;
- розповіді мистецтвознавців Андрія Сидоренка, Наталії Кривди, Едуарда Димшиця, Марії Луцької про історію, еволюцію терміна «авангард» та самого культурного явища;
- стаття історика мистецтва Дмитра Горбачова про те, як зарубіжні мистецтвознавці відкривали і популяризували український авангард через дослідження і гучні виставки;
- розповідь куратора мистецьких проєктів Андрія Сігунцова про авангард у світовому мистецтві — історичний екскурс та можливі напрямки для майбутнього розвитку;
- розповіді про окремі мистецькі твори, перлини авангарду — роботи Олександра Богомазова, Анатоля Петрицького тощо;
- роздуми сучасних художників — Олександра Дубовика, Гліба Вишеславського, Олега Тістола, Тіберія Сільваші — про авангард і про спадкоємність у мистецтві;
- розповідь мистецтвознавиці Діани Клочко про взаємний вплив «класичного авангарду» і народного мистецтва та театрознавиці Ганни Веселовської про авангард у театральному мистецтві тощо.
Як завжди, в журналі дуже багато ілюстрацій. Цього разу — репродукцій мистецьких творів художників, що пов’язані з авангардом.
Запрошений редактор номера — Юрій Комельков, куратор мистецьких проєктів, видавець, галерист.