|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
Цей «Антиквар» — зворушливий, яскравий, насичений, ностальгійний і оптимістичний водночас — як сама атмосфера другого поспіль воєнного київського літа і як тема, якій присвячено цей журнал: «Світ образів Ольги Рапай».
Отже, до дня народження художниці — 1 серпня — разом з Асоціацією мистецтвознавців, експертів, оцінювачів та реставраторів і Фондом імені Ольги Рапай-Макіш ми підготували цей номер, де розповідаємо, чому Ольга Перецівна присвятила себе саме кераміці, про її батьків і друзів, про культурні традиції, що простежуються в її образах, про суголосність її творчості пошукам українських митців-шістдесятників, про Київ 1960–1980-х. А ще — про всі її виставки: від першої, 1956 року, коли дипломну роботу випускниці КХІ «Сестричка» було представлено в залі Спілки художників УРСР, до виставки «Сила коріння», відкритої нещодавно в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва. А також про спеціальні проєкти до дня народження скульпторки — встановлення меморіальної дошки на оздобленому нею Будинку національних творчих колективів України на бульварі Тараса Шевченка, 50–52, та випуск трьох комплектів маркових блоків і поштових конвертів з її творами, які цього разу виконають роль колекційного вкладеного аркуша у лімітованому накладі «Антиквару».
Саме килимово-орнаментальні композиції Ольги Рапай на фасаді Будинку творчих колективів — з левами, птахами і квітами — стали темою оригінального поштового проєкту, присвяченого художниці. Загалом до нього ввійшли три комплекти маркових блоків і конвертів, на яких також можна бачити відновлені панно й фігури, створені уславленою керамісткою в середині 1980-х для готелю «Братислава», і панно із залаштункового акторського фоє Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки.