25–26 липня Луцьк приймав VI Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера». У музейному просторі Окольного замку зустрілися письменники, читачі, перекладачі, журналісти й культурні діячі, а центральною темою фестивалю стали «Межі причетності» — розмова про відповідальність, спільність і те, що робить нас причетними до подій, людей і місць навколо нас. У програмі були, зокрема, Артем Чех та Олександр Бойченко зі спільною розмовою про нові тексти, відповідальність і безвідповідальність.

Книжковий Лев також приїхав на «Фронтеру» з книжками.

А після двох фестивальних днів у нас залишився не лише список продажів, а своєрідний портрет читача «Фронтери». І він виявився дуже луцьким, дуже українським і водночас достатньо різноманітним, щоб поряд опинилися історія міста, воєнна проза, поезія Катерини Калитко, українська фантастика та Ласло Краснагоркаї.

Найпопулярніша книжка фестивалю — про сам Луцьк

Перше місце посіла «Луцьк. Тисяча років життя та історії» Олександра Котиса.

Навряд чи для фестивалю в Луцьку можна придумати органічнішого бестселера.

Олександр Котис не просто вибудовує хронологію міста. Він проводить читача його вулицями, поєднуючи історичні факти, міські легенди, архітектуру й історії людей, які протягом століть формували Луцьк. Книжка вийшла у видавництві «Віхола» 2024 року.

На звичайній полиці це хороша книжка про історію міста.

У самому Луцьку вона стає книжкою про місце, де читач перебуває просто зараз.

І саме такий контекст часто вирішує більше, ніж будь-яка рекламна кампанія.

Друге місце — «Микольцьове щастя»

На другій позиції — «Микольцьове щастя» Мирослави Кирильчук.

Роман про особисте життя, родинні історії та час, у якому приватна доля постійно переплітається з історичними подіями, став однією з помітних українських книжок 2025 року. Він увійшов спочатку до довгого, а згодом і до короткого списку «Книги року BBC-2025».

Те, що саме ця книжка посіла друге місце, добре доповнює загальну картину «Фронтери»: читачі тут активно обирали літературу, де велика історія розглядається через досвід конкретної людини.

Українська фантастика теж серед лідерів

Третім став «Степовий бог» Євгена Ліра.

А нижче в двадцятці бачимо одразу кілька книжок Світлани Тараторіної: «Дім солі» та «Лазарус. Змій».

«Лазарус. Змій» — продовження авторського циклу Світлани Тараторіної, видане 2026 року. Його світ поєднує альтернативну історію Києва, міфологію, політичні інтриги й детективну складову.

Це показовий результат: українська фантастика на фестивалі існувала не як окрема жанрова ніша, а поруч із сучасною прозою, есеїстикою й поезією.

Артем Чех — чотири книжки у ТОП-20

Одним із найпомітніших авторів у продажах став Артем Чех.

До двадцятки ввійшли одразу чотири його книжки:

«Хто ти такий?», «Пісня відкритого шляху», «Гра в перевдягання» та «Точка Нуль».

Три з них опинилися вже в першій десятці.

На «Фронтері» Артем Чех разом з Олександром Бойченком мав окрему фестивальну подію — розмову про нові тексти, відповідальність і безвідповідальність.

І це один із тих випадків, коли дуже добре видно різницю між книгарнею та фестивалем.

У книгарні читач бачить автора на обкладинці.

На фестивалі він щойно чув його голос, бачив реакцію аудиторії, почув історію написання тексту або думку, яка залишилася з ним після події.

Після цього книжка сприймається вже інакше.

Олександр Бойченко — ще два місця в десятці

Схожа ситуація з Олександром Бойченком.

Його «Мої серед чужих» посіли шосту сходинку, а «Гра на вибування» — восьму.

Разом Артем Чех та Олександр Бойченко зайняли шість позицій у першій десятці продажів Книжкового Лева.

Для літературного фестивалю це, мабуть, найприродніший результат: живі розмови про літературу конвертуються не лише у враження, а й у бажання продовжити цю розмову вже наодинці з книжкою.

Луцьк з’являється в рейтингу вдруге

На тринадцятому місці — збірка «Вежа через “О”».

Це п’ять текстів Оксани Забужко, Мирослава Лаюка, Катерини Калитко, Любка Дереша та Макса Кідрука, створених у межах Луцької літературної резиденції «Місто натхнення». Спільним героєм історій — безпосередньо або через натяк — стає Луцьк.

Тобто серед двадцяти найбільш продаваних книжок Книжкового Лева на фестивалі дві безпосередньо пов’язані з містом.

І це вже схоже не на випадковість, а на закономірність.

Люди хочуть читати про місце, у якому живуть або яке зараз переживають.

Катерина Калитко — проза й поезія

У другій половині рейтингу з’являються «Орден мовчальниць» та «Відкритий перелом голосу» Катерини Калитко.

Особливо цікавий тут «Відкритий перелом голосу» — поетична збірка 2024 року, що складається із чотирьох частин і говорить про досвід війни, втому, втрату, бездомність, але водночас про спробу втримати власний голос.

Поезія рідко конкурує за перші місця в загальних рейтингах книгарень, тому її присутність у фестивальному ТОПі сама по собі багато говорить про аудиторію «Фронтери».

І ще один важливий сигнал: читачі не купували лише учасників фестивалю

Якби список складався виключно з книжок авторів, присутніх на сцені, результат був би передбачуваним.

Але друга десятка показує зовсім інше.

Тут є:

«Місяцю, місяцю»,
«Хто завгодно, тільки не я» Галини Крук,
«АБЕТКА. Квіти»,
«Мисливці за щастям»,
«Меланхолія опору» Ласло Краснагоркаї,
а також книжка з листуванням Софії Яблонської та Володимира Винниченка.

«Хто завгодно, тільки не я» — збірка оповідань Галини Крук про близькість, втрати, самотність і досвід, у якому чужі історії поступово виявляються дуже знайомими.

А присутність Краснагоркаї поруч із сучасною українською літературою ще раз показує: фестивальний читач не обмежувався лише програмою подій.

Люди просто шукали хороші книжки.

ТОП-20 книжок Книжкового Лева на «Фронтері» 2026

За фактичними продажами наш рейтинг виглядає так:

  1. «Луцьк. Тисяча років життя та історії» — Олександр Котис
  2. «Микольцьове щастя» — Мирослава Кирильчук
  3. «Степовий бог» — Євген Лір
  4. «Хто ти такий?» — Артем Чех
  5. «Пісня відкритого шляху» — Артем Чех
  6. «Мої серед чужих» — Олександр Бойченко
  7. «Гра в перевдягання» — Артем Чех
  8. «Гра на вибування» — Олександр Бойченко
  9. «Точка Нуль» — Артем Чех
  10. «Дім солі»
  11. «Лазарус. Змій» — видання зі зрізом
  12. Листування Софії Яблонської, Володимира Винниченка та ін.
  13. «Вежа через “О”»
  14. «Місяцю, місяцю»
  15. «Орден мовчальниць» — Катерина Калитко
  16. «Відкритий перелом голосу» — Катерина Калитко
  17. «Хто завгодно, тільки не я» — Галина Крук
  18. «АБЕТКА. Квіти»
  19. «Мисливці за щастям»
  20. «Меланхолія опору» — Ласло Краснагоркаї

Що цей рейтинг говорить про читачів «Фронтери»

ТОП-20 набагато цікавіший за короткий список бестселерів, бо дозволяє побачити кілька різних способів вибору книжки одночасно.

Один читач купує книжку про Луцьк, тому що він у Луцьку.

Інший — Артема Чеха, бо щойно слухав його на сцені.

Третій знаходить Катерину Калитко.

Хтось іде до української фантастики й бере «Степового бога» або Світлану Тараторіну.

А хтось серед усієї фестивальної української програми знаходить Краснагоркаї.

Тому з цього рейтингу складно скласти портрет «типового» читача.

І це добре.

Хороший книжковий фестиваль не говорить читачеві, що саме він повинен прочитати. Він створює середовище, в якому хочеться шукати.

«Фронтера» — коли місто стає частиною читання

Особливість цього фестивалю добре видно саме з продажів.

Луцьк тут був не просто адресою проведення.

Місто проникло в читацький вибір.

На першому місці — його історія.

У ТОП-20 — книжка, де Луцьк стає спільним героєм п’яти письменників.

Поруч — автори фестивалю, українська література про досвід війни, пам’ять, ідентичність і втрату дому.

Тема «Межі причетності» несподівано проявилася навіть у тому, що люди забирали із собою після фестивалю.

Для чого Книжковому Леву книжкові фестивалі

Продажі — важлива частина участі у фестивалі, але не єдина.

Для книгарні такі події — це можливість подивитися на власний асортимент без алгоритмів, рекламних кабінетів і пошукових запитів.

Просто поставити книжки перед живими людьми й подивитися, до яких вони потягнуться.

На «Фронтері» читачі показали нам, що локальна історія може випередити великий бестселер, поезія може стояти поруч із фантастикою, а одна хороша розмова з автором здатна повернути читача одразу до кількох його книжок.

Саме за такими спостереженнями ми й повертаємося з фестивалів.

І, звісно, за новими книжковими зустрічами.