25–26 липня Луцьк приймав VI Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера». У музейному просторі Окольного замку зустрілися письменники, читачі, перекладачі, журналісти й культурні діячі, а центральною темою фестивалю стали «Межі причетності» — розмова про відповідальність, спільність і те, що робить нас причетними до подій, людей і місць навколо нас. У програмі були, зокрема, Артем Чех та Олександр Бойченко зі спільною розмовою про нові тексти, відповідальність і безвідповідальність.
Книжковий Лев також приїхав на «Фронтеру» з книжками.
А після двох фестивальних днів у нас залишився не лише список продажів, а своєрідний портрет читача «Фронтери». І він виявився дуже луцьким, дуже українським і водночас достатньо різноманітним, щоб поряд опинилися історія міста, воєнна проза, поезія Катерини Калитко, українська фантастика та Ласло Краснагоркаї.
Найпопулярніша книжка фестивалю — про сам Луцьк
Перше місце посіла «Луцьк. Тисяча років життя та історії» Олександра Котиса.
Навряд чи для фестивалю в Луцьку можна придумати органічнішого бестселера.
Олександр Котис не просто вибудовує хронологію міста. Він проводить читача його вулицями, поєднуючи історичні факти, міські легенди, архітектуру й історії людей, які протягом століть формували Луцьк. Книжка вийшла у видавництві «Віхола» 2024 року.
На звичайній полиці це хороша книжка про історію міста.
У самому Луцьку вона стає книжкою про місце, де читач перебуває просто зараз.
І саме такий контекст часто вирішує більше, ніж будь-яка рекламна кампанія.
Друге місце — «Микольцьове щастя»
На другій позиції — «Микольцьове щастя» Мирослави Кирильчук.
Роман про особисте життя, родинні історії та час, у якому приватна доля постійно переплітається з історичними подіями, став однією з помітних українських книжок 2025 року. Він увійшов спочатку до довгого, а згодом і до короткого списку «Книги року BBC-2025».
Те, що саме ця книжка посіла друге місце, добре доповнює загальну картину «Фронтери»: читачі тут активно обирали літературу, де велика історія розглядається через досвід конкретної людини.
Українська фантастика теж серед лідерів
Третім став «Степовий бог» Євгена Ліра.
А нижче в двадцятці бачимо одразу кілька книжок Світлани Тараторіної: «Дім солі» та «Лазарус. Змій».
«Лазарус. Змій» — продовження авторського циклу Світлани Тараторіної, видане 2026 року. Його світ поєднує альтернативну історію Києва, міфологію, політичні інтриги й детективну складову.
Це показовий результат: українська фантастика на фестивалі існувала не як окрема жанрова ніша, а поруч із сучасною прозою, есеїстикою й поезією.
Артем Чех — чотири книжки у ТОП-20
Одним із найпомітніших авторів у продажах став Артем Чех.
До двадцятки ввійшли одразу чотири його книжки:
«Хто ти такий?», «Пісня відкритого шляху», «Гра в перевдягання» та «Точка Нуль».
Три з них опинилися вже в першій десятці.
На «Фронтері» Артем Чех разом з Олександром Бойченком мав окрему фестивальну подію — розмову про нові тексти, відповідальність і безвідповідальність.
І це один із тих випадків, коли дуже добре видно різницю між книгарнею та фестивалем.
У книгарні читач бачить автора на обкладинці.
На фестивалі він щойно чув його голос, бачив реакцію аудиторії, почув історію написання тексту або думку, яка залишилася з ним після події.
Після цього книжка сприймається вже інакше.
Олександр Бойченко — ще два місця в десятці
Схожа ситуація з Олександром Бойченком.
Його «Мої серед чужих» посіли шосту сходинку, а «Гра на вибування» — восьму.
Разом Артем Чех та Олександр Бойченко зайняли шість позицій у першій десятці продажів Книжкового Лева.
Для літературного фестивалю це, мабуть, найприродніший результат: живі розмови про літературу конвертуються не лише у враження, а й у бажання продовжити цю розмову вже наодинці з книжкою.
Луцьк з’являється в рейтингу вдруге
На тринадцятому місці — збірка «Вежа через “О”».
Це п’ять текстів Оксани Забужко, Мирослава Лаюка, Катерини Калитко, Любка Дереша та Макса Кідрука, створених у межах Луцької літературної резиденції «Місто натхнення». Спільним героєм історій — безпосередньо або через натяк — стає Луцьк.
Тобто серед двадцяти найбільш продаваних книжок Книжкового Лева на фестивалі дві безпосередньо пов’язані з містом.
І це вже схоже не на випадковість, а на закономірність.
Люди хочуть читати про місце, у якому живуть або яке зараз переживають.
Катерина Калитко — проза й поезія
У другій половині рейтингу з’являються «Орден мовчальниць» та «Відкритий перелом голосу» Катерини Калитко.
Особливо цікавий тут «Відкритий перелом голосу» — поетична збірка 2024 року, що складається із чотирьох частин і говорить про досвід війни, втому, втрату, бездомність, але водночас про спробу втримати власний голос.
Поезія рідко конкурує за перші місця в загальних рейтингах книгарень, тому її присутність у фестивальному ТОПі сама по собі багато говорить про аудиторію «Фронтери».
І ще один важливий сигнал: читачі не купували лише учасників фестивалю
Якби список складався виключно з книжок авторів, присутніх на сцені, результат був би передбачуваним.
Але друга десятка показує зовсім інше.
Тут є:
«Місяцю, місяцю»,
«Хто завгодно, тільки не я» Галини Крук,
«АБЕТКА. Квіти»,
«Мисливці за щастям»,
«Меланхолія опору» Ласло Краснагоркаї,
а також книжка з листуванням Софії Яблонської та Володимира Винниченка.
«Хто завгодно, тільки не я» — збірка оповідань Галини Крук про близькість, втрати, самотність і досвід, у якому чужі історії поступово виявляються дуже знайомими.
А присутність Краснагоркаї поруч із сучасною українською літературою ще раз показує: фестивальний читач не обмежувався лише програмою подій.
Люди просто шукали хороші книжки.
ТОП-20 книжок Книжкового Лева на «Фронтері» 2026
За фактичними продажами наш рейтинг виглядає так:
- «Луцьк. Тисяча років життя та історії» — Олександр Котис
- «Микольцьове щастя» — Мирослава Кирильчук
- «Степовий бог» — Євген Лір
- «Хто ти такий?» — Артем Чех
- «Пісня відкритого шляху» — Артем Чех
- «Мої серед чужих» — Олександр Бойченко
- «Гра в перевдягання» — Артем Чех
- «Гра на вибування» — Олександр Бойченко
- «Точка Нуль» — Артем Чех
- «Дім солі»
- «Лазарус. Змій» — видання зі зрізом
- Листування Софії Яблонської, Володимира Винниченка та ін.
- «Вежа через “О”»
- «Місяцю, місяцю»
- «Орден мовчальниць» — Катерина Калитко
- «Відкритий перелом голосу» — Катерина Калитко
- «Хто завгодно, тільки не я» — Галина Крук
- «АБЕТКА. Квіти»
- «Мисливці за щастям»
- «Меланхолія опору» — Ласло Краснагоркаї
Що цей рейтинг говорить про читачів «Фронтери»
ТОП-20 набагато цікавіший за короткий список бестселерів, бо дозволяє побачити кілька різних способів вибору книжки одночасно.
Один читач купує книжку про Луцьк, тому що він у Луцьку.
Інший — Артема Чеха, бо щойно слухав його на сцені.
Третій знаходить Катерину Калитко.
Хтось іде до української фантастики й бере «Степового бога» або Світлану Тараторіну.
А хтось серед усієї фестивальної української програми знаходить Краснагоркаї.
Тому з цього рейтингу складно скласти портрет «типового» читача.
І це добре.
Хороший книжковий фестиваль не говорить читачеві, що саме він повинен прочитати. Він створює середовище, в якому хочеться шукати.
«Фронтера» — коли місто стає частиною читання
Особливість цього фестивалю добре видно саме з продажів.
Луцьк тут був не просто адресою проведення.
Місто проникло в читацький вибір.
На першому місці — його історія.
У ТОП-20 — книжка, де Луцьк стає спільним героєм п’яти письменників.
Поруч — автори фестивалю, українська література про досвід війни, пам’ять, ідентичність і втрату дому.
Тема «Межі причетності» несподівано проявилася навіть у тому, що люди забирали із собою після фестивалю.
Для чого Книжковому Леву книжкові фестивалі
Продажі — важлива частина участі у фестивалі, але не єдина.
Для книгарні такі події — це можливість подивитися на власний асортимент без алгоритмів, рекламних кабінетів і пошукових запитів.
Просто поставити книжки перед живими людьми й подивитися, до яких вони потягнуться.
На «Фронтері» читачі показали нам, що локальна історія може випередити великий бестселер, поезія може стояти поруч із фантастикою, а одна хороша розмова з автором здатна повернути читача одразу до кількох його книжок.
Саме за такими спостереженнями ми й повертаємося з фестивалів.
І, звісно, за новими книжковими зустрічами.