Липень у Книжковому Леві вийшов дуже різним. На першому місці — грецька класика ХХ століття, поруч — відвертий автофікшн, Марґарет Етвуд, японський модернізм, книжка про кота, логічні головоломки, воєнна проза та англомовне видання про російський колоніалізм.
Такий рейтинг важко звести до одного жанру чи настрою. І саме це в ньому найцікавіше.
Читачі в липні обирали книжки про дорослішання, свободу, тілесність, війну, самотність, пам’ять і великі історичні злами. А ще — тексти, з якими можна просто провести вечір, розгадуючи вбивства або читаючи історію про терапевтичного кота.
Ми зібрали десять книжок, які найчастіше купували в Книжковому Леві протягом липня 2026 року.
1. «Три літа» — Маргарита Ліберакі
Липневий рейтинг очолив роман, який дуже пасує самому місяцю.
«Три літа» Маргарити Ліберакі — грецька класика ХХ століття, роман дорослішання про трьох сестер, їхні родинні зв’язки, перше кохання й поступове відкриття світу напередодні Другої світової війни. Українське видання 2026 року вийшло в Osnovy Publishing у перекладі Мар’яни Мокрівської.
Це книжка, в якій літо — не просто пора року, а окремий стан життя: час між дитинством і дорослістю, коли все здається тривким, хоча вже починає змінюватися.
Можливо, саме тому вона й стала головною книжкою липня.
2. «Секс — дар Божий» — Пані Лань
Друга позиція — значно провокативніша.
«Секс — дар Божий» Пані Лань позиціонується авторкою як відвертий автофікшн про стосунки, сексуальність і релігійний контекст. Це одна з тих книжок, назва яких одразу запускає розмову — ще до того, як читач відкрив першу сторінку.
Її друге місце показує просту річ: читачі Книжкового Лева не уникають книжок, які торкаються незручних або табуйованих тем.
Іноді саме така книжка й потрібна — не для готових відповідей, а щоб поставити запитання, які зазвичай відкладають.
3. «Оповідь Служниці» — Марґарет Етвуд
Антиутопія Марґарет Етвуд не потребує сезонної актуальності.
«Оповідь Служниці» давно стала одним із найвідоміших романів про систему, яка контролює жіноче тіло, мову, репродуктивність і саму можливість особистого вибору.
Книжка залишається в каталозі Книжкового Лева серед антиутопій і продовжує знаходити нових читачів.
Третє місце в липневому рейтингу нагадує: класичні антиутопії читають не лише через літературну історію. До них повертаються щоразу, коли реальність змушує знову думати про свободу і владу.
4. «Жінка в пісках» — Кобо Абе
Четверта позиція — «Жінка в пісках» Кобо Абе, роман 1962 року й один із ключових текстів японської літератури ХХ століття.
Його сюжет починається майже як дивна пригода, але швидко перетворюється на клаустрофобічну історію про пастку, працю, свободу та людське пристосування.
Українське видання зараз є в Книжковому Леві, а поруч із ним магазин рекомендує «Тисячу журавлів» Ясунарі Кавабати та іншу японську прозу.
Цікаво, що японська література регулярно з’являється і в наших фестивальних рейтингах. Липень лише підтвердив цей інтерес.
5. «Випишемо вам кота» — Ішіда Шьо
На п’ятому місці — книжка, яка могла б виграти окремий приз за найпривабливішу терапевтичну концепцію.
У романі «Випишемо вам кота» Ішіди Шьо допомогою для людей із життєвими труднощами стає… кіт. Видавництво «Сафран» визначає книжку як роман у жанрі «зцілюючої літератури». Українське видання вийшло 2026 року.
Після важчих книжок першої четвірки це майже ідеальна зміна ритму.
Не кожне читання має вимагати від нас інтелектуальної боротьби. Іноді книжка потрібна просто для того, щоб на кілька вечорів стало трохи легше.
6. «Murdle. Частина 1» — Ґ. Т. Карбер
Шоста позиція взагалі руйнує уявлення про рейтинг як перелік романів.
Murdle — це 100 логічних кримінальних головоломок, у яких потрібно встановити злочинця, знаряддя й місце злочину, працюючи з підказками та дедукцією. Завдання поступово ускладнюються: книга має чотири рівні складності.
Тобто її не просто читають.
Її проходять.
Популярність Murdle показує, що книжка цілком може конкурувати за увагу з грою, кросвордом чи серіалом — якщо дозволяє читачеві самому стати учасником історії.
7. «Сни і поїзди» — Деніс Джонсон
Деніс Джонсон відомий умінням розповідати великі історії дуже компактно.
Українське видання «Сни і поїзди» вийшло у видавництві Beagle.
Це один із тих текстів, де невеликий обсяг не означає малої історії. Навпаки: книжка залишає після себе відчуття цілого прожитого життя.
Сьоме місце добре вписується в липневий рейтинг: поряд із великими темами читачі явно шукали й коротку прозу, яку можна прочитати швидко, але не забути так само швидко.
8. «Гемінґвей нічого не знає» — Артур Дронь
На восьмому місці — одна з найпомітніших українських книжок про досвід великої війни.
«Гемінґвей нічого не знає» Артура Дроня — збірка короткої прози, яку сам автор визначає як книжку свідчень про буття солдатом. Тут є фронтове братерство, страх, смерть, віра, любов і досвід людини, яка намагається знайти мову для пережитого.
Перший наклад книги після виходу 2025 року розкупили менш ніж за місяць, після чого видавництво оголосило додрук.
Її присутність у липневому ТОПі показує, що інтерес до української воєнної прози не є короткочасним трендом. Ми все ще намагаємося зрозуміти те, що відбувається з нами, і література залишається одним зі способів це зробити.
9. «Russian Colonialism 101» — Maksym Eristavi
Дев’яте місце займає англомовна книжка Максима Еріставі «Russian Colonialism 101».
Це ілюстрований проєкт про історію російського колоніалізму та повторювані моделі російських імперських вторгнень. Основою книжки стала робота Еріставі з популяризації теми російського колоніального спадку для міжнародної аудиторії.
Те, що англомовне видання потрапило до десятки продажів української книгарні, особливо цікаво.
Такі книжки часто купують не лише для себе. Це видання, яке можна подарувати або передати людині за кордоном як короткий вступ до теми, яку Україні десятиліттями доводиться пояснювати світові.
10. «1913: Літо століття» — Флоріан Іллієс
Замикає десятку книжка, яка дивиться на одне літо зовсім з іншого боку.
«1913: Літо століття» Флоріана Іллієса — нонфікшн про останній рік Європи перед Першою світовою війною. Пруст, Кафка, Фройд, Малевич, Стравінський та інші постаті культури живуть своїм життям, ще не знаючи, наскільки близько світ підійшов до катастрофи. Українське видання вийшло 2026 року у видавництві «Лабораторія».
І тут липневий рейтинг майже закільцьовується.
На першому місці — «Три літа», роман про життя напередодні великого історичного зламу.
На десятому — «1913», книжка про світ, який також ще не знає, що зовсім скоро стане іншим.
Яким був липневий читач Книжкового Лева?
Одним словом — різним.
ТОП-10 не показує домінування одного популярного жанру. Натомість у ньому одночасно є:
класика й новинки, художня проза й нонфікшн, українські та перекладні автори, англомовне видання, японська література, воєнна проза, антиутопія й книжка-гра.
І це, мабуть, цікавіше за рейтинг із десяти дуже схожих бестселерів.
У липні читачі не шукали одного настрою.
Вони шукали різні способи провести час із книжкою: зануритися в чуже життя, подумати про свободу, зрозуміти війну, посперечатися з табу, втекти до Японії, розкрити сто вбивств або дозволити котові трохи полагодити реальність.
Хороший книжковий місяць — це не коли всі читають одну книжку. Це коли десять найпопулярніших книжок можуть вести між собою абсолютно різні розмови.
