росія знищує українські видавництва: чому сьогодні важливо підтримати тих, хто створює книжки

4 серпня 2026

Коли ракети летять у книжкові склади, під ударом опиняється не лише бізнес

Українські видавництва звикли працювати в умовах війни. Вони пережили блекаути, дефіцит паперу, зростання вартості друку, логістичні труднощі та падіння купівельної спроможності. Але літо 2026 року стало ще одним нагадуванням: російська війна спрямована не лише проти українських міст. Вона спрямована і проти української культури.

Протягом одного місяця російські удари знищили сотні тисяч книжок, пошкодили друкарні, офіси видавництв і логістичні центри. Частина видань зникла назавжди, інші доведеться друкувати заново. Для багатьох видавців це означає втрату місяців роботи, інвестицій і можливості швидко випускати нові книжки.

Коли горить книжковий склад, втрачаються не просто папір і палітурки. Згорають переклади, редакторська праця, авторські права, дизайнерські рішення, ілюстрації, тиражі, які чекали на своїх читачів. Це удар по всьому ланцюгу — від автора до людини, яка заходить до книгарні у пошуках наступної книжки.

Літо 2026 року: одна атака за одною

2 липня — втрачено близько 800 тисяч книжок BookChef

Унаслідок російського удару по Києву було повністю зруйновано центральний склад логістичного партнера видавництва BookChef — Denka Logistics.

За оцінкою видавництва, було втрачено близько 800 тисяч книжок.

Це були не лише новинки. На складі зберігалися наклади, які вже вирушали до книгарень по всій Україні. Для видавництва це означало необхідність практично з нуля відновлювати частину асортименту.

19 липня — знищено склад #книголав

Через два тижні нова російська атака знову була спрямована проти книжкової галузі.

Було повністю знищено склад видавництва #книголав.

Видавництво повідомило про втрату майже 250 тисяч книжок.

У своєму зверненні команда наголосила, що це не просто тиражі. Це роки роботи авторів, перекладачів, редакторів, дизайнерів, друкарень і всіх людей, які щодня створюють українські книжки. Водночас найважливішим залишилося те, що ніхто з працівників не постраждав.

Постраждали не лише склади

Під час тієї ж атаки було пошкоджено або знищено ще кілька підприємств книжкової галузі.

Серйозних руйнувань зазнала друкарня «Конві» — одне з найбільших поліграфічних підприємств України.

Було знищено майже 250 тисяч готових підручників для дев'ятого класу, а також сотні тисяч книжок, що перебували у виробництві для різних українських видавництв. Через це багато книжкових новинок довелося друкувати повторно або переносити їхній вихід на невизначений час.

Того ж дня повідомили про пошкодження офісу видавництва arc.ua та повне знищення редакційного офісу видавництва Mison, де команда працювала над майбутніми книжками.

Серпень — новий удар по книжковій логістиці

На початку серпня російська атака вдарила по великому книжковому логістичному центру, через який проходили наклади одразу багатьох українських видавництв.

Серед видавців, чиї книжки постраждали або були заблоковані через руйнування логістики, були:

Книголав;
Ранок;
Readberry;
Жорж;
Фабула;
Ще одну сторінку;
Varvar Publishing;
Основа;
Своє;
Korali Books;
Кенгуру;
4mamas;
BookChef.

Для частини видавництв це означало втрату значної частини накладів, для інших — затримку поставок і необхідність відновлювати складські запаси. Навіть якщо конкретні книжки не були знищені, руйнування логістики вплинуло на роботу всієї книжкової екосистеми.

Чому це стосується кожного читача

Може здатися, що руйнування складу — це проблема конкретного видавництва.

Насправді наслідки відчуває весь ринок.

Коли згорають наклади:

книжки тимчасово зникають із продажу;
відкладаються нові видання;
видавництва змушені вкладати кошти не в нові проєкти, а у відновлення вже надрукованих книжок;
друкарні повторно запускають ті самі тиражі замість роботи над новими книгами.

Для невеликого незалежного видавництва одна така атака може означати втрату значної частини річного обороту.

Чому росія атакує культуру

Українська книга — це більше, ніж товар.

Це мова.

Пам'ять.

Освіта.

Історія.

Можливість розповідати світові про себе власними словами.

Саме тому удари по видавництвах, друкарнях, бібліотеках і музеях мають значення, що виходить далеко за межі економіки. Вони позбавляють українців доступу до книжок сьогодні й ускладнюють появу нових книжок завтра.

Як можна допомогти

Після кожної атаки видавництва починають усе спочатку.

Вони передруковують наклади, відновлюють склади, повертають книжки до книгарень і продовжують працювати.

Найкраща підтримка — не співчуття, а дія.

Сьогодні допомогти можна дуже просто:

купувати книжки українських видавництв;
замовляти новинки навіть тоді, коли доводиться трохи довше чекати на доставку;
рекомендувати українські книжки друзям;
підтримувати незалежні книгарні;
розповідати про книжки в соціальних мережах.

Кожна придбана книжка — це внесок у те, щоб українські видавництва могли працювати далі.

Книжки можна перевидати. Культуру — ні.

Українські видавці вже не раз доводили, що здатні відновлюватися навіть після найважчих ударів.

Вони знову запускають друк.

Відновлюють логістику.

Повертають книжки на полиці.

І продовжують робити те, що робили завжди, — видавати книжки українською мовою.

Саме тому сьогодні підтримка українських видавництв — це не лише про купівлю книжок. Це спосіб зберегти українську культуру, підтримати людей, які її творять, і не дозволити війні зупинити українське книговидання.